Всесвіт

6 найдавніших держав світу, що дожили до наших днів.
Список активних сепаратистських рухів у Європі.
Сепаратизм.
Етимологія назв держав.
Державні утворення на території сучасної України.
Розвиток геополітичної ситуації.
Анексовані та спірні території. Спірна територія — територія (область, регіон, район, ділянка місцевості), чия державна приналежність є предметом суперечки між двома або декількома державами або господарюючими суб'єктами.

спірна територія Кашмір.
Окуповані території, з міжнародними санкціями на державу - агресора

• Автономна Республіка Крим та місто Севастополь — згідно з численними резолюціями ООН, ЄС, G20 тощо, це територія України, окупована Росією. Росія була виключена з G8, на Росію, як на країну-агресора було накладено дипломатичні та економічні санкції з боку США, ЄС та інших країн і міжнародних організацій. Ці санкції гнучкі, вони будуть послаблюватися чи посилюватися. Президент України Петро Порошенко вважає, що Вітчизняна війна України скінчиться лише після повернення Криму у склад України. Восени 2015 року кримські татари встановили транспортну та енергетичну блокаду окупованого Криму. У листопаді 2015 року невідомі партизани підірвали лінії енергопередач, залишивши окупований Росією Крим, зокрема бази ЧФ Росії, без електрики.

Анексованими та спірними територіями є, зокрема:

• Півострів Крим — анексований Росією, оспорюється Україною.
• Сектор Газа і Західний берег ріки Йордан, що включає Єрусалим — управляються Ізраїлем, оспорюються Палестинською автономією.
• Голанські висоти — управляються Ізраїлем, оспорюются Сирією.
• Західна Сахара — управляється Марокко, оспорюється САДР.
• Нагірний Карабах — самоуправляється при військовій підтримці Вірменії, оспорюється Азербайджаном.
• Південні Курили — управляються Росією, оспорюються Японією.
• Кашмір — управляється Пакистаном, Індією, і частково КНР, оспорюється Індією.
• Північний Кіпр — самоуправляється при військовій підтримці Туреччини, оспорюється Кіпром.
• острів Перехиль — управляється Іспанією, оспорюється Марокко.
• Ліанкурові скелі — управляються Південною Кореєю, оспорюются Японією.
• Сенкаку — управляються Японією, оспорюються КНР і Тайванем.
• Фолклендські острови — управляються Великою Британією, оспорюються Аргентиною.
• Острови Південно-Китайського моря — управляються, в основному, КНР, оспорюются:
  • Острови Спратлі — Тайванем, В'єтнамом, Малайзією, Філіппінами і Брунеєм;
  • Парасельські острови — В'єтнамом і Тайванем;
  • Пратас (англ. Pratas Islands) — Тайванем;
  • МакКлесфілдські острови (англ. Macclesfield Bank) — Тайванем і В'єтнамом;
  • Скарборо (англ. Scarborough Shoal) — управляються Філіппінами, оспорюються КНР і Тайванем.
• Острів Ганса — Канада і Данія.
• Острів Хавар — під керуванням Бахрейна, оспорюється Катаром.
• Халаїбський трикутник — під керуванням Єгипту, оспорюється Суданом.
• Ілемський трикутник — ділянка спірної території в Східній Африці. На територію трикутника претендують Кенія, Ефіопія та Південний Судан.
• Північне Косово — Сербія вважає територію автономного краю Косово й Метохія, що перебуває під протекторатом ООН, своєю. У свою чергу Республіка Косово претендує на всю територію Косово й Метохії й не хоче відмовлятися від північної частини краю, де перебувають поклади природних ресурсів. Регіон фактично не управляється ні однією зі сторін, перебуваючи під місцевим самоврядуванням. За правопорядком стежать загони KFOR.
• Мігінго — острів перебуває у спільному управлінні Кенії і Уганди. У 2009 році вони ледве не розпочали війну через Мігінго.
• Література:

• О. В. Задорожній. Територіальна претензія // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / Л. В. Губерський (голова). — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
• О. Задорожній. Територіальна претензія // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.705 ISBN 978-966-611-818-2
• О. В. Задорожній. Територіальний спір // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / Л. В. Губерський (голова). — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.